Проте, чи дійсно це притулок для бездомних тварин? Та під що міська влада виділила кілька десятків соток реальної землі, яке чотири приватному підприємцю, що мав би опікуватися бездомними тваринами?

Багато питань постало на депутатському дні, що відбувся серпневого дня у розпал сезону відпусток. З трьох – дві треті стосувалися собачого життя братів наших менших у обласному центрі. Перше питання – «Про затвердження Програми етичного ставлення до безпритульних тварин та регулювання їх чисельності гуманним та цивілізованим шляхом у місті хмельинцькому на 2007-2011 роки».

Інформував присутніх Микола Надопта, в.о. начальника управління житлово-комунального господарства. Програма, про яку йдеться у рішенні, була затверджена 26 червня 2007 року. Загальна сума передбачений на гуманне поводження з тваринами коштів становила майже 2,5 млн. гривень.

За увесь час існування цього плану коштів не виділялося, аби втілити в життя весь проект. Лише цього року влада винайшла 200 тисяч гривень не те, аби розпочати своє етичне ставлення до тварин та почати регулювати їх чисельність. Дивний збіг, але фінанси знайшлися саме напередодні виборів.

За словами Миколи Надопти, сьогодні Хмельницький має ледь не один з кращих притулків для собак. З січня до серпня 2010 року на вулицях міста було виловлено 196 тварин, 113 простерилізовано. Вже п’ятдесят тисяч гривень витрачено на облаштування стерилізаційної кімнати. Але згодом з’ясувалося, що у стерилізаційній, куди, власне, і прибули після закінчення депутатського дня його учасники, немає … водопроводу. Наразі ведуться роботи по влаштуванню вольєрів іще приблизно на тридцять тварин. Стерилізація однієї тварини вартує міському бюджету 130 грн., згодом вартість підвищиться і становитиме вже 150 грн. – про це сказав Анатолій Савчук, заступник міського голови. У кошторисі, прийнятому в 2007 році сума була ледь не на третину нижчою – лише 80 грн. Нещодавно тварин переведено харчування сухим кормом, що удвічі здешевило цю статтю витрат, і тепер одна тварина у добу поглинає харчів на 1,93 копійок. Такого кроку вимагали ветеринари, адже нерідко ті залишки їжі, що доставляються друзям людини, виявляються несвіжими, зі всіма відповідними наслідками.

Кажуть посадовці, що активно допомагають притулку «Добро» активісти-волонтери і представники громадських організацій. З Німеччини до місцевого притулку навіть надійшла допомога – 9 тисяч гривень, і усі кошти були витрачені суто на притулок – про це каже Микола Надопта. Власник притулку за весь час уже витратив на утримання близько двохсот тисяч гривень за увесь час його існування.
Дебати, які відбулися у сесійній залі з цього приводу, видалися гарячими. З одного боку волонтери, з іншого – влада.

Волонтери теж опікуються долею безгосподарних тварин. Кажуть, з ними поводяться аж ніяк не гуманно. Найвагоміше звинувачення, яке лунає на адресу влади – працівники комунального підприємства «Спецкомунтранс» продовжують масові вбивства тварин. Люди навіть називають ім’я працівника підприємства – такий собі Льоня. Льоня час від часу був помічений у різних місцях обласного центру за злочинним заняттям – знищенням друзів людини. Кажуть, вбивства відбуваються у дивний спосіб – спеціальною зброєю, схованою за пазухою, з якої власне і вилітає собача смерть прямо у тіла беззахисних тварин. Одного разу його помітили навіть опівдні, біля будинку по вулиці Львівське шосе, де він з рушниці стріляв у тамтешню чотириногу улюбленицю двору. До речі, вилов собак має проводитися з 5 до 7 годин ранку – згідно з законодавством.

Іще один спосіб умертвити чотирилапих – отрута. Захисники тварин стверджують, що для її введеня в тварину використовуються спеціальні пістолети, якими спецкомунтрансівці, ховаючи їх під одягом, вистрілюють у собак. Це до речі, теж є порушенням, адже омертвлення тварин може проводитися лише за рішенням ветеринарної служби. Волонтери наводили свідчення людей, які бачили, що саме в такий спосіб працівники комунального підприємства намагалися очистити місто від собак. Працівники «Спецкомунтрансу» при розмові з волонтерами зізналися, що очистити місто від собак наказав Мельник, а міськвиконком нібито віддавав прямі вказівки працівникам комунального підприємства. Волонтери зверталися до правоохоронних органів щодо жорстокого поводження з тваринами, про яке свідчили багато людей. На рука у захисників є чимало доказів злочинів про жорстоке поводження з тваринами. Проте реакції – жодної.

Голова ГО «Врятуй життя» Олена Голубнича також запропонувала продовжити програму до 2015 року, поскільки на її виконання коштів не виділялося, відтак результату – жодного. Для того, аби чисельність собак у місті дійсно скоротилася, варто очікувати іще кілька років при належному фінансуванні.

Цікавим видався візит до самого притулку «Добро». Волонтери, які прибули на місце, свідчили, що ті тварини, які знаходилися у вольєрах – далеко не всі наявні на території притулку. Владі міста показали тих, кого не соромно. Решта, зголоднілі, знесилені і ледь не при смерті – знаходяться за межами території притулку за вольєром. І справді, за забором чувся голосний гавкіт. Директор притулку, Ігор Бураківський, показати решту тварин відмовився, стверджуючи, що тварини, які подають голос – то його власність, на яких є відповідні документи.

Добровольці, що опікуються тваринами та за власний кошт утримують безпритульних собак, в один голос заявляють: взимку ніхто за тваринами в притулку не доглядав, тварини ледь з голоду не вмирали. Одна з активісток захисту тварин,Наталія Білецька, зазначає, що саме заради спасіння чотирилапих наймала взимку таксі, аби приїхати до притулку та погодувати тварин. До речі, саме вона стала ініціаторкою збору коштів для пошуку адвокату, аби той міг захистити тварин від негуманного поводження. І саме вона принесла до зали сесійних засідань трилітрову банку, в яку і вкинула сотню вітчизняних у.о. , закликавши решту присутніх зробити те саме.

Декларація Миколи Надопти про те, що відповідне обладнання, яке б не травмувало тварин, застосовується при вилові тварин, були розбиті вщент, коли один з працівників «Спецкомунтрансу» під натиском волонтерів визнав, що кошти на таке обладнання підприємству не виділялося зовсім, отже, доводиться обходитися мотузками.

Як потім з’ясувалося у спілкуванні з представниками ГО «Врятуй життя», вона неодноразово усно зверталися до Олександра Шаповала з тим, щоби в районах, за які відповідає кожен з волонтерів, не проводився вилов собак. Як стверджують волонтери, працівники «Спецкомунтрансу» хоч і знають про закріплені за волонтерами райони, все одно проводять вилови собак саме в тих місцях. Волонтери розповідають про велику кількість випадків жорстоких розправ над тваринами. До того ж, вони стверджують, що на території притулку «Добро» добра є багато. До прикладу, там власником закладу організовано свиноферму, м’ясо з якої «годує увесь міськвиконком». Директор притулку показувати решту своїх володінь, що поза огородженою територією, відмовився, мовляв: це моє діло, що там знаходиться і що я там роблю. Про отриману від німецьких колег для притулку допомогу волонтери кажуть, що наразі гроші не були вкладені у притулок, а скоріше за все їх просто розікрали. Відтак, Утта Людвіг відмовилася від подальшого спонсорування тримання нашого притулку. Сам заклад волонтери називають концтабором. Вони стверджують, що пристойні умови для перебування тварин було забезпечено лише нещодавно. Раніше, кажуть волонтери, людина з хворим серцем на територію притулку зайти спокійно не могла.

На жаль, незважаючи на декларовану відкритість влади, Микола Вишпольський, начальник відділу благоустрою, попри усі обіцянки зустрітися з пресою, не знайшов десяти хвилин в своєму надзвичайно тісному графіку, аби розповісти хмельничанам про деякі деталі цієї справи. Це вже вдруге редакція газети намагається зустрітися з посадовцем. Минулого разу він обіцяв довести журналістові, що місто не у крижаному полоні, та не у снігових заметах. Жаль.
На жаль, тепер постає кілька питань, які треба вирішувати. Спеціалісти стверджують, що більш агресивними щодо людини себе поводять якраз домашні тварини, а не безпритульні. Відтак, треба посилити контроль саме за дотриманням власниками собак вимог Правил утримання тварин – вигул собак у відповідних намордниках, ошийниках, на спеціальних майданчиках. Під це, каже Микола Надопта, вже передбачено декілька майданчиків у різних мікрорайонах міста. Іще один досвід, який мали б перейняти вітчизняні державні мужі – це плата за утримання собак, а також плата за користування спеціальними вольєрами. Наразі, постає проблема і щодо поведінки дітей та дорослих щодо безпритульних тварин, адже людина часто сама провокує агресію проти себе з боку чотирилапого.

А тепер вкотре до поведінки людей. Є в дипкорпусі такий собі депутат Тюлькін - тихий, смирний. Чесно кажучи, за рік ніхто не чув його голосу. Яким же було здивування, коли під час виступу однієї з захисниць тварин він «подав голос», крикнувши до жінки: «не тявкай!». Видко, собача тема закарбувалася на рівні підсвідомості у обранця.

Ольга Лисиця
Читайте також: У Хмельницькому відстрілюють та труять бездомних собак, - стверджують волонтери

http://moyagazeta.com/news/a-3512.html

Опубликовано : 07.09.10 16:01