http://www.hundehilfe-ukraine.de/?p=4622#more-4622 Ім’я: Дружок
Порода: Метис
Рік народження: приблизно в червні 2010
Місце знаходження: Притулок у Вані, Хмельницький
Колір: чорний зі світло-коричневими лапами
Стать:
Висота:близько 35 см, росте
Буде добрим другом:
Сім’ям: +
Молодим парaм:+
Пенсіонерам:+
Дошкільнятам:+
Дітям:+
Cобачникам початківцям: +
Досвідченим собачникам:+
Собакам:+
Пcaм: +
Koтaм/кiшкaм:?
Стерилізована: Ні
Щеплена:так
Має паспорт: так
Має хресних: нi
Має iнвалідність:нi
Особливості: Так Дружок потрапив до нас:
Сьогодні (П`ятниця, 20.08.2010) жителька нашого міста -Федак Галина Анатоліївна підібрала маленьке цуценя, якого переїхала машина.
Галина завезла його в ветдікарню, де лікар оглянув маля. В цуцика перелом задньої лапки.
Галина стала хресною цуцика, адже без неї, маленький хлопчик загинув би на вулиці. Галина привезла цуценя до мене, і дала 300 грн для цього хлопчика. Маленький поки в мене. Я планувала віддавати його завтра на платне утримання. Але.. я його полюбила. Як відомо, нам довелося розпрощатися з попереднім утриманням, через те, що умови та догляд за тваринами був неналежним. Ми маємо ще декілька варіантів. Але вони не перевірені. Тому ще завтра маля точно буде у мене.Я везу його в ветлікарню. Маленького я назвала Дружок
Сьогодні я возила його в лікарню на перевязку. Я ледве не зумліла - в нього під повязкою немає...шкіри. Повністю зірвана шкіра. М'ясо голе. Пальчики розтрощені...жаx..
.Треба возити кожен день. Сьогодні і завтра я повезу. В пятницю Ваня. Далі хто може??? І ще. Я 01 липня їду. Поки я тримаю малого у себе...Шукайте всі куди забрати Дружка...
Оля Голова написала:
Наш маленький Дружок йде на поправку. Зараз він живе у мене, я його вожу в лікарню на перев'язки. Лапка потрошки заживає. На перелом поставили гіпс. Дружок дуже життєрадісний і веселий малюк. Він дуже грайливий, розумний та слухняний. Добре їсть і все: картоплю, сир, ковбаску, цукерки, кашу. І взагалі приносить кожного дня радість і заставляє посміхатись, aдже інколи робить такі дивовижні речі…
Hаприклад ,любить знімати кімнатні тапочки, гратись з ними, потім ховати і повертатись і кусати за пальці ніг.
Любить гризти пульт від телевізора але зразу ховається якшо в цей момент на нього хтось дивиться.
В туалет ходить тільки на вулиці, хоча коли довго сам вдома то може не витерпіти.
Я йому дозволяю спати зі мною в ліжку і за це він мені дякує тим що зранку будить мене поцілуками.
Будить звичайно зарано, зате я не спізнююсь нікуди і більше вспіваю зробити справ.
Але ввечері, розуміючи що я трохи втомлююсь за цілий день, не вимагає до себе довго уваги, а лише хоче щоб йому почесали животик і засипає без вагань.
Ось такий у нас Дружок. )))))))))))
Наш дружок росте не по дням, а по годинам. І не як маленька дитина, яка розвивається кожного дня радує і дивує. Це просто маленьке чортеня до якого не прикипіти любов’ю не можливо.
Та й Ви не залишитесь в стороні, тому що це собака – тварина, яка на добро і любов відповідає відданістю, любов’ю і дарує радість та щастя.
Його лапка майже зажила, хоча це становить проблему тільки для нас. Він же на це не звертає увагу: бігає зі швидкістю вітру, стрибає без проблем.
Наш Дружок як справжня собака дорослішає і розумнішає. Він вже звик до вулиці і в квартирі майже нічого не робить, виключенням є лише якщо його залишити на довгий час самого. Але якщо дома хтось присутній ,він обов’язково попроситься на вулицю, навіть у 4:40 ранку
зазвичай він прокидається о 7:30 і з нетерпінням чекає коли у кімнату зайде батько і вони всією командою підуть у ліс на прогулянку та зарядку.
До їжі він теж не вибагливий. Чи то може рівнявся на старшого чи то… Бо кашу їв з ковбаскою аж за вухами тріщало, не відмовлявся і від хлібчика, і від цукерочки, міг погризти картоплину чи кабачок.
Він у нас дорослий і справжній розумака. Знає команду сидіти та дай лапу, хоча як справжній мужчина не робить все на дурняк, а жадає отримати щось смачненьке за свої старання. Він став справжнім охоронцем і чужого не підпустить ))))). Ось до прикладу коли до нас прийшла одна сім’я у гості то він сів посеред кімнати у якій ми з ним живемо та почав гавкати і нікого туди не пускав. А коли до нас у кімнату зайшла мама з жінкою щоб показати вишиті подушки, то він сів в мене біля голови та почав гавкати та так, що я відчула себе справді захищеною.
Та не дивлячись на все хороше це ще той маленький шкідник. Хоча він зростає і дорослішає але дитинство у нього ще цвіте і процвітає. Він просто маленьке чортеня. Якщо наробить якусь шкоду одразу ховається під ліжко або під тумбочку.
Перед сном він обов’язково має погратися, раз 5 облазити все ліжко, потім вмоститися біля мене, лягти на спинку щоб йому почухали животик. Це він просто обожнює.
Потім зазвичай ми цілуємось, бажаємо один одному на добраніч та лягаємо спати.
Та нажаль (бо я вже до нього звикла) мені довелось відвезти його до Вані у притулок. Я дуже переживала на рахунок того як приймуть його жителі притулку. Та все прошло навіть дуже чудово. Дружок одразу знайшов спільну мову з Лягушонком. Вони з пів години гралися, бігаючи по всій хаті. Потім поїли, трохи погуляли по вулиці та прийшли у дім відпочивати.
Я дуже хочу знайти йому сім’ю, не просто тому що він на неї заслуговує, адже кожна тваринка заслуговує на господаря. А тому що це просто маленьке чудо яке зробить життя трішечки складнішим, але таким веселим, сповненим любові та вірності. Його серце відкрите для людей. І повірте якщо ви подаруєте йому хоч каплю любові і доброти він Вам подарує весь світ в якому собака справжній і відданий друг.