Невеличкий екскурс в минуле Жанки....
Впізнаєте? Мале, худе, перелякане, в купі з іншими бідолашними дітками, яких позбавили материнської любові...
Такою я вперше побачила нашу Жанку. Її боротьба за життя почалася! В той період в притулку у Ігоря почалася епідемія інтеріту, і цуценята помирали кожен день. Жанці щастило, і вона зуміла пережити той жахливий період...
Вона підлосла і отримала призвісько Довгоножка, адже мала дуже довгі лапи, на яких трималося маленьке, худесеньке тільце. Жанкою ми назвали її пізніше ,коли забрали до Вані.
Собака завжди вирізнялася доброзичливістю, лагідністю, і великою потребою у спілкуванні, вона завжди перша лізла на руки, і зустрічала гостей.Мені завжди вважалося, що вона чимось вирізнялася із всіх інших собак, щось в ній таке було....особливе! Ось і Ута це помітила! Адже вибрала саме її! Ми дуже раді за нашу Жанку ,вона таки, незважаючи на всі перепони, знайшла свою родину!Воз'єднання відбулося! Нехай нова родина отримую тільки позитивні емоції від спілкування з цим дивовижним створінням, нашою Жанною!
Щиро Дякуємо!