Хочу розповісти Вам про маленьку територію (яка знаходиться у мене на роботі), де живуть врятовані життя. Тому я її і назвала "Територія ЖИТТЯ" Це своєрідний невеличкий притулочок, де знедолені собаки отримали шанс на життя. У кожної з них є своя історія, і своя доля.... Нажаль я про всіх незнаю, але розповім про те, що мені відомо. Отже почнемо з початку. Одразу ж при вході, кожного ранку мене зустрічає маленький Алтайчик. 
Йому лише 6 місяців, і на данний момент не можна сказати, що він маленький, але для усіх, він так і залишається маленьким цуценятком яке не пускає на територію чужих людей. Він завжди чекає мене о 9.00 і вимагає уваги та їжі. Ну все... З Алтайчиком погрались, потрібно йти далі, адже мене чекають інші собачки, які також вимагають моєї уваги. Далі мене чекає Мікі та Чупа. 
У них своєрідна сім'я. Завжди сплять разом в одній будці. Правда Мікі виходить за територію, а Чупа боїться. Мікі Його до нас підкинули. Це дуже трусливий песик. Він боїться усього, грому, блискавки, сильного вітру. Він сам собі вибрав ім'я. Колись, коли була гроза, він злакався і забіг в складське приміщення, і його там ніхто не побачив і закрив Мікушу там. Якраз у тому складі були шоколадки і Мікі зі страху, чи то з голоду, поїв багато шоколадок "Milki Way"... Тому його і назвали Мікі, малюк не був проти. Чупа. Повне її ім'я Чупакабра, але ми її називаємо скорочено. Вона дуже труслива, не підходить ні до кого, і не дається гладитись. Ми навіть не можемо її розчесати, і Чупина пухнаста шорстка вже збилась. Вона потрапила до нас цуценям. Колись привязалась за одним псом і прийшла до нас. Жила з ним, а коли той пес помер, то почала жити разом з Мікі. Правда зараз ще Алтай до неї клинці підбиває, але він ще маленький, тому Мікі може бути спокійним. Все. Поговорила з Мікі, заспокоїли трішки його-можна йти далі. Далі мене зустрічає Рекс. 
Він найкращий охоронець. Правда мене скрізь пропускає. У мене блат. За жменьку корму, Рекс мене може пропустити куди я захочу. Його до нас принесли як охоронця, ну він і охороняє, свою будку, та ще декілька запасних. Але якщо чесно, він дійсно чудовий охоронець, так само як і Алтай, чужих на територію не пускає. Так Рекса накормили, можна йти далі. Тільки я зробила пару кроків, як одразу прибігла Герда з Йошкою. 
Нажаль я незнаю як Гердан потрапила до нас, але я знаю точно, що таку лагідну собаку важко знайти. Вона завжди зустрічає усіх з посмішкою, ця дівчинка полюбляє сміятись. А якщо ще почнеш до неї говорити, то вона починає вклонятись та сильно сміятись, показуючи як вона рада тебе бачити, і просить щоб її погладили. Йошка. 
Історію малятка можна прочитати тут. Це чудо кожен день усіх радує. Сьогодні гризла машину, і їй це показалось забавним. Тому я була змушена її наругати. Але коли вона не робить шкоду, то просто янгол. Я завжди заспокоюю себе, мовляв: Це ж дитина, а діти всі шкодні!!!! Буду сподіватись що вона переросте. Йдемо далі. А далі у нас живе велика собака Мотя. 
Мотя колись жила у дворі будинку, і її привезли до нас. Вона дуже велика і гарна собака, правда, є невелика проблема. Вона сліпа.... Зараз мелючка вже орієнтується і може бігати спокійно по території, а спочатку вона завжди об щось вдарялась, то об дерево чи забор, навіть об машину могла вдаритись. Зараз Мотя вже повністю вивчила територію, і спокійно орієнтується. Дуже любить щоб я її гладила. Але більш за все вона полюбляє гостинці. Вона вже відчуває що я йду, вилазить з буди і починає облизуватись, бо знає що я дам їй щось смачненьке. Йдемо далі. вже забрались всі собаки, але в чому справа, стало дуже світло.... Та це ж зробили новий вольєр. Так!!!! Він дійсно чудовий. Ніби зробили тільки нову загорожу, а місця стало набагато більше. Проте ви самі можете все побачити. Адже є фото старої загорожі, і нової. 
Ну мої малюки вже стоять і дивляться, не можуть нарадуватись. Там вже зібрались майже всі собаки. 
А там мене чекає ціле сімество. Чернушка зі своїми сестричками. 
Історія Чернушки Та сестрички Тася, Берта та Боня. 
Історія малят 1 Історія малят 2
Всі вони мають одну історію того, як попали до нас, але це різні життя, і сподіваюсь, що вони найдуть родину. Також у нас є ще одна собачка по кличці Бася. Нажаль місяць тому Бася попала в перепалку і її було поранено. Її забрала чудова жінка Галя до себе, і я сподіваюсь, що вони залишать Баську у себе жити. Але це поки надії, тому будемо тримати кулачкм за малючку. Як тільки у мене появиться можливість, я її одразу сфотографую і покажу вам цю красуню. Ось так проходить у мене кожен день. На роботу як на свято. І я вже не уявляю своє життя без цих маленьких створінь. Адже вони всі такі різні, та однакові одночасно, у кожного своя доля та свій характер, але вони так само однаково... як і колись... Довіряють людям, і сподіваються, що настане момент, коли вони знайдуть свою родину, і будуть щасливими.
Але цього б всього не було якби не одна чудова людина. Я хочу від щирого серця подякувати Михайлу Юрійовичу за його добре серце, за те, що дозволив тримати на території таку велику кількість собак, також спасибі за те, що збудував вольєр. Якби не він, то невідомо що би було з собаками. Також величезне спасибі Галині та Тамарі. Після знайомства з цими жінками, я зрозуміла, що у нашому місті багато людей які допомогають знедоленим тваринам, і я дуже вдячна, що на цьому світі є такі люди, вони дарують життя, і мені є чому у них повчитись. Спасибі Вам усім велике. Ви врятували життя багатьох собак, і багато ще врятуєте. Завдяки цим людям, були врятовані Маня та Кері, і я впевнена, що ще не одне життя спасеться. Низький Вам уклін і величезне спасибі.
| 
