Собаки
У багатьох країнах південної та східної Європи, а також у інших частинах земної кулі проживає велика кількість собак, які не мають хазяїв. Цих собак та їх потомство називають “бродячими собаками”. Причина існування популяцій бродячих собак витікає із способу ведення домашнього господарства. Люди недостатньою мірою контролюють їх розмноження. Собаки плодяться, не знаходячи собі притулку. Подальша соціалізація таких тварин неможлива. Саме з цієї причини ставлення жителів того чи іншого міста і країни до вуличних собак аж ніяк не можна назвати толерантним, більш того — люди реагують на тварин абсолютно неадекватним чином. Це, в свою чергу, призводить до того, що з року в рік тисячі доброзичливих та здорових собак відловлюють та знищують, застосовуючи найжорстокіші методи. Абсолютна нелогічність цих заходів очевидна: незважаючи на знищення, кількість тварин не зменшується.

Хмельницький проблема вуличних тварин не оминула. Той факт, що чисельність безпритульних собак в нашому місті необхідно скоротити, не викликає жодного заперечення ні з боку захисників тварин, ні з боку поборників санітарної гігієни, ні, тим паче, влади міста і пересічних громадян. Проблема неодноразово порушувалась у стінах міськвиконкому, більше того — постійним нагадуванням про проблему є зграя безпритульних собак, що мешкають попід адміністративними будівлями міської та обласної рад. Проте, кращої долі для вуличних собак, ніж відстріл та винищення, посадовці міста, мабуть, обрати не спромоглись. Програма відстрілу безпритульних тварин існувала в місті протягом багатьох років, цим займалася міське комунальне підприємство “Спецкомунтранс”. Легально програма діяла до 2007 року. Невідомо, що спонукало чиновників змінити ставлення до тварин — чи то раптові докори сумління, чи то нарікання настирливих поборників за права тварин. Проте у 2007 році рішенням ХМР було прийнято програму етичного ставлення до безпритульних тварин та регулювання їх чисельності гуманним та цивілізованим шляхом на 2007-2011 роки.

Отже, один із пунктів даної програми передбачає проведення стерилізації вуличних собак як альтернативу відстрілу.

Поборники за права тварин в один голос стверджують: стерилізація — це найоптимальніший варіант для регулювання кількості бродячих тварин.

Окрім усього іншого, програма стерилізації передбачає тимчасове до- і післяопераційне перебування собак у спеціально обладнаному притулку, гроші та земельну ділянку у розмірі 5 гектарів на облаштування якого було виділено рішенням сесії ХМР у тому ж таки 2007.

Відбір собак по окремих районах та повернення їх до тих районів міста, в яких вони попередньо проживали, є необхідною умовою програми стерилізації. Проте багато очевидців стверджують: це відбувається хаотично, оскільки Спецкомунтрас особливо не переймається тим, що собаки з одного району потрапляють у інший.

Ось і маємо — перелякані тварини після операції, випущені у незнайоме середовище, намагаються дістатися власного району.

Проте комунальники у собачу психологію не заглиблюються. Мовляв: є дзвінок від мешканця — виїжджає бригада. А таких звернень, за їх словами надходить чимало.

Відповідно до тієї ж таки програми етичного ставлення, у разі крайньої необхідності передбачено застосування до собаки евтаназії.

Проте, чи то комунальники міста не розуміють поняття “евтаназії”, чи то 20-річний досвід з відстрілу тварин дається взнаки, легкої смерті собаки не зазнають. Напроти — за неофіційними даними, для усипання бідолашних тварин використовуються препарати, які є небезпечними навіть для людини. Такі як дитилін.

Брутального поводження з тваринами відповідальні особи категорично заперечують. Мабуть, знають, що за порушення букви закону їм загрожують неприємності.

Окрім цього, мешканці міста стверджують — останнім часом кількість собак у окремих районах підозріло зменшується. Можна було б приписати це до відлову з метою стерилізації, проте хмельничани наголошують — собак назад ніхто не повертає.

Незважаючи на те, що програму етичного ставлення було прийнято у 2007 році, наголошення на її актуальності і фактичне виконання її розпочалося лише у поточному році. Це, як і більшість заходів, які здійснює міська влада, може свідчити лише про єдине — місцеві вибори не за горами, і завдання потенційних кандидатів — забезпечити собі належний імідж гуманіста перед виборцями. Проте відбувається це чомусь за рахунок вуличних тварин.