Уже давно хотіла написати, але все якось не могла забратися з думками.....

Хочу розповісти Вам історію, яка сталася ще взимку, приблизно 5-6 лютого у морозний день.

Як Ві усі пам'ятаєте, ця зима була дуже сніжною і холодною. 

В один такий морозний день (-25 а то більше) жінка з добрим серцем, яку звани Ірина гуляла з собакою. І в сугробі снігу собака знайшла щось маленьке.  Коли Іра принесла цей маленький комочок додому-це виявилось маленьке кроленятко, яке якась людина (навіть важко вимовити це слово-ЛЮДИНА, адже нормальна людина так не зробить, та і тварини так не вчиняють....) викинула у мороз на вулицю у сугроб снігу.  Але якби просто викинула, кроленяті перекрутили задні лапки, (це могла зробити тільки людина, або дитина) і воно не могло пригати. Такод у малюка були ранки на животику, та гноїлись очки, іх майже не було видно.....

Ірина не здалась, і почала боротись за життя малюка. І їй це вдалося, майже через місяць очки перестали гноїтись, ранка на животі загоїлась. 

І ось таким підліченим я забрала малюка до себе.   Назвала його Яшкою. Правда коли я його побачила перший раз-я злякалась, дуже важко дивитись на його лапки, але потім звикла.

Малюк одразу потоваришував з моєю кішкою, і тепер почуває себе членом родини. Кожного ранку він мене будить, мужньо терпить купання, перевязки, та уколи.

Малюк дуже любить бігати по квартирі, та на вулиці по траві.

Дехто, хто перший раз бачить Яшку, не може повірити, як кроленя, у якого поломані задні лапки, може так швидко пересуватись, але він навчився. Інколи я навіть не встигаю за ним. Він навчився піднімати задню частину тіла, і бігати на передніх лапках. На зе смішно дивитись, але я розумію, що він хоче жити. Кожного дня він чекає мене з роботи, дуже радіє коли я прихожу, любить сидіти у мене на руках, і любить щоб його гладили. Це дуже життєрадісне маля, хоча з ним таж жорстоко повелись.

Але нажаль залишається дуже великий ризик втратити Яшку. Одна лапка так і гноїться через те що попа у нього збоку, він постійно на лапку мочиться, і це не дає нормально зажити ранам (хоча я два рази на день обробляю ранки).   На днях з'явилась нова проблема-малюк почам гризти іншу лапу. Лікар сказав що таке дуже часто буває, у лапі могли залишитись нервові закінчення які його болять. Зараз ми колимо гормональні та антибіотики.

Але якщо так буде далі продовжуватись-малюка прийдеться усипити........

Я дуже сподіваюсь що до цього не дійде....

Ви мене запитаєте для чого я це все написала??????

Я дуже прошу усіх бути людяними, не тільки до себе, але й до оточуючого середовищща.   До людей і тварин які є навколо нас.   І виховувати своїх дітей. Мені дуже важко дивитись коли ти йдеш по вулиці, а якесь 3-х 4-х рісне дитинча починає кидати у собаку чи у кота камінь, а батьки збоку сидять і кажуть МОЛОДЕЦЬ.  До чого ми котимось. Невже ми народились для того, щоб нівечити і вбивати все те, що Господь створював багато років, а тат прийшли ось такі собі ЛЮДИ і знищать усе живе та прекрасне за пару десятків років.

Давайте допоможемо світу та природі вижити. Адже вернути до такого як було багато століть тому важко, а ось хочаб щоб так як є.

Людина сама винищує все живе навколо......

Я хочу щоб мої діти не знали жорстокості, щоб вони знали, та могли побачити ЖИВИХ тварин, а не опудала в музеї.

ДАВАЙТЕ РАЗОМ ЗРОБИМО ЦЕЙ СВІТ ДОБРІШИМ!!!!